У 1646 році на Закарпатті була прийнята унія з римо-католицькою церквою в результаті якої утворилась греко-католицька віра на Закарпатті. Це рішення було прийнято в Ужгородському замку за сприянням династії Другет.
У період прийняття унії православним єпископом, був
Іоаникій Зейкан, (помер в 1684), якого кілька разів виганяли разом з ченцями з Мукачівського монастиря прихильники унії. За часів єпископа Іоаникія, в
1661 році в Мукачівському монастирі був побудований
перший кам'яний храм, кам'яна ротонда(архітектор
С. Пьяменс) на кошти молдавського воєводи Костянтина Басараба. У 1664 році трансільванська княгиня, католичка Софія Баторі остаточно вигнала єпископа Іоаникія і передала монастир
греко-католицькому єпископу Петру (Парфенію). Єпископ Іоаникій оселився в Імстичево, де побудував новий монастир.
У
XVIIIст. столітті при монастирі існувала духовна
семінарія для ченців - заснована в 1744р. з ініціативи єпископа
Мануїла Ольшанського для підготовки майбутніх священиків і дияконів. Навчання тривало три роки русинською мовою. Викладачі плату за навчання не отримували. В 1776р. семінарія була переведена до Ужгорода (ужгородський замок).
Комплекс монастиря будувався з каменю та цегли в стилі бароко, що притаманне для пізнього середньовіччя, тому й не дивно, що в монастирських келіях і коридорах стеля аркоподібна.
1862р. виникла пожежа - згоріли всі дерев'яні споруди монастиря. Через три роки відреставрований.
1909р. настінний живопис храму оновлював угорський художник уродженець нашого краю
Юрій Віраг.
Мукачівський монастир був резиденцією єпископа Мукачівської єпархії, яка об'єднала монастирі Угорщини, Словаччини та Румунії.
1946р. монастир стає і є до сьогодні Св.Миколаївським православним жіночим монастирем.Бібліотеку та архів перевезли в бібліотеку УжНУ в Ужгороді і в обласний архів Закарпаття.
Близько п'ятдесяти років духовним наставником Мукачівського монастиря був архімандрит
Василій (Пронін).
Немає коментарів:
Дописати коментар