Туристичний рафтинг "По Тисі разом": Законодавче регулювання аутсорсингу та аутстафінгу персоналу в Україні Вiдпочинок "Клуб туристичного рафтингу ПО ТИСІ РАЗОМ"
Нами зацікавилися лічильник переглядів разів Залишайтеся з нами, ми працюємо для Вас! (команда туристичного рафтингу "По Тисі разом"

Законодавче регулювання аутсорсингу та аутстафінгу персоналу в Україні

разом із тим матеріалом, читайте: Аутостаффінг та Аутосорінг. Практика використання у туріндустрії в Україні 
Нормою світовою практики є надання послуг у вигляді «аутсорсингу» та «аутстафінгу». В Україні дані послуги не на стільки поширені тому їх правове регулювання на даний момент ще недостатнє та недосконале.
Законодавтсво чітко не визначає термін «аутстафінг» проте, ст. 39 ЗУ «Про зайнятість населення» передбачений такий вид діяльності, як «діяльність суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого працедавця», що є тотожним поняттю аутстафінгу. Також, п.п. 14.1.183. ПКУ містить визначення послуги з надання персоналу — господарська або цивільноправова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій.
В свою чергу визначення аутсорсингу наведено в розд. 4 Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010,«аутсорсинг» – угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбору персоналу, допоміжні функції. Таким чином, аутсорсинг – це передача однією компанією певних бізнеспроцесів, функцій або конкретних завдань на виконання іншій компанії (аутсорсеру), що спеціалізується у відповідній галузі.
Крім того, що при аутсорсингу / аутстафінгу вивільняються внутрішні ресурси, замовник отримує й додаткові вигоди у вигляді:
  • зменшення бази оподаткування, внаслідок того, що непотрібно утримувати працівників у штаті та сплачувати податки;
  • можна «залишити статус малого підприємства», коли на компанію можуть «працювати» безліч працівників поза штатом;
  • уникнення трудових ризиків із працівниками (виробничі травми, кадрова документація, надання відпусток тощо);
  • уникнення додаткових підстав для перевірок Держпрацею;
  • спрощення процесу бухгалтерського обліку тощо.
Як зазначалось вище, різниця між термінами криється в тому, що при аутсорсингу виконуються роботи або надаються послуги, здійснюється ведення певного бізнес-процесу, а при аутстафінгу - однією компанією надаються співробітники іншій для виконання робіт, у тому числі на певний строк, тобто передбачається передача фахівців, а не кінцевого результату.
За договором аутсорсингу, працівники виконують роботу на своїй території, а грошова винагорода сплачується по факту виконаних робіт/наданих послуг. При оподаткуванні аутсорсингу, важливим є те, що отримані послуги замовник може включити до витрат і до податкового кредиту з ПДВ ( п. 198.1 - 198.3 ПКУ ) в повному обсязі, в свою чергу виконавець відповідає за надані послуги (виконані роботи), зокрема щодо дотримання якості, строків та інших умов, що Сторони закріпили у договорі.
За договором аутстафінгу компанія аутстафер надає своїх кваліфікованих співробітників у тимчасове «користування» компанії замовника. Такі працівники підпорядковуються трудовому розкладу замовника, мають свої робочі місця на території замовника, але отримують щомісячну зарплату від компанії аутстафера. Інколи трапляються випадки, коли замовник звільняє своїх працівників, а аутстафер зараховує їх у свій штат, тож працівники продовжують виконувати свої звичайні обов’язки, при цьому числяться в штаті компанії аутстафера.
Щодо оподаткування, договір аутстафінгу цікавий тим, що бухгалтерські обов’язки (ведення документації, нарахування та сплата податків, виплата заробітної плати, оформлення трудових книжок тощо) здійснюється аутстафером, що дозволяє суттєво оптимізувати податкові витрати підприємства, як й при аутсорсингу.
Обов’язковою умовою є врегулювати сторонами питання щодо створення належних умов для роботи працівників, межі відповідальності за травми здоров’ю працівника, надання відпустки та лікарняного тощо. Так як працівники укладають трудовий договір із компанією аутстафером, логічно, що останній і несе усі ризики щодо дотримання трудового законодавства та інших обов’язків роботодавця. Але сторони повинні у договорі між собою врегулювати всі спірні питання щодо компенсації аутстаферу понесених збитків, наприклад травми працівників, внаслідок неналежних умов роботи, оплачування відпустки та лікарняних, узгодити посадові обов’язки та перевірку кваліфікації працівників, компенсацію матеріальних збитків замовника та інші суттєві умови роботи.
Відповідно ст. 39 ЗУ «Про зайнятість» діяльність аутстафінгу здійснюється на підставі дозволу, що надається Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Порядок видачі дозволу регулюється відповідною Постановою КМУ № 359 Про порядок отримання дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 № 400 затверджений «Порядок формування та ведення Переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. Відповідно до частини 5 Порядку, для включення до Переліку посередники подають до Державної служби зайнятості рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву за формою встановленою Мінсоцполітики .
Таким чином, суб’єкти господарювання, що надають послуги з аутстафінгу, зобов’язані надіслати до Державної служби зайнятості заяву за формою встановленою Мінсоцполітики для включення до Переліку. Хочемо зазначити, що згідно із ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення», у разі відсутності дозволу щодо зайняття аутстафінгом – накладається штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Цікаво, що в Україні були проведені дослідження з попиту та якості послуг аутсорсингу. За даними досліджень 36% респондентів віддають на аутсорсинг різні виробничі бізнес процеси, серед них:
  • IT-послуги — 40,5 %
  • Логістика — 35,1 %
  • Процес закупівлі — 27 %
  • Маркетингові бізнес-процеси — 21,6 %
  • Рекрутмент — 18,9 %
  • Бухгалтерський облік — 13,5 %
  • Розрахунок заробітної плати — 13,5 %
  • Обробка та систематизація інформації— 8,1 %,
  • Аутсорсинг медпредставників — 8,1 %
  • Кадрове діловодство та адміністрування — 5,4 %
  • Різні адміністративні функції — 2,7 %
Окрім цього, 31% опитаних зазначили, що користуються послугами залученого персоналу, в тому числі 48,4 % — на короткострокові проекти, 35,5 % —на довгострокові проекти, 29 % — аутстафінг.
Опитування довело, що 41,2 % респондентів, що використовують аутсорсинг, отримали економію власних ресурсів, 37,6% досягли оптимізації та прискорення власних бізнеспроцесів, 32,9 % — підвищили ефективність, 14,1 % — покращили якість та контроль за робочими процесами.

Для аутсорсингу та аутстафінгу дозвіл не потрібен

На звернення Держпідприємництва Державна служба зайнятості надала роз’яснення

Законом України «Про зайнятість населення» встановлено, що діяльність суб’єктів господарювання-роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого Державною службою зайнятості.
Служба зайнятості підтвердила свою раніше висвітлену позицію, що вимога щодо отримання дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (іншими словами – аутстафінгу) розповсюджується виключно на суб’єктів господарювання-роботодавців, які є резидентами України.
Тобто, якщо іноземна компанія буде зацікавлена у співпраці з українськими аутсорсерами (це, переважно, програмісти, дизайнери, бухгалтера, юристи, фінансисти, маркетологи (рекламісти)), то спеціального дозволу для такої співпраці від Державної служби зайнятості України отримувати не потрібно.

З текстом листа можна ознайомитися за посиланням: http://www.dkrp.gov.ua/info/3132


Контакти:
Nataliya Tadeyeva
Managing director

Дописати коментар