Подальша історія мінеральної води Свалява, як і інших відомих мінеральних вод цього краю (Полянської, Плосківської, Оленівської, Лужанської), тісно пов'язана з періодом існування Мукачівсько-Чинадіївської домінії, що входила до Березької жупи, яка у 1728 році перейшла у володіння династії Шенборнів на Закарпатті. Найбільший розквіт домінії починається з першої половини XIX століття в період правління графа Ервіна-Фрідріха, який був одночасно і головою Березівського комітату. В другій половині XIX ст. - на початку XX ст. Мукачівсько -Чинадіївська домінія досягла такого рівня виробництва різних товарів, що без перебільшення можна сказати - такого господарського "монстра" не знала на той час і Західна Європа.
Коли у 1885 році у Будапешті відкрилась господарська виставка, домінія Шенборнів була представлена на ній окремим павільйоном, а каталог-путівник по ньому складав цілу книгу. На цей період у Сваляві було створено державне орендне підприємство для розливу мінеральних вод Шенборна Бухгейма Фрідріха Кароля. В його володінні були практично всі джерела найбільш цінних вуглекислих гідрокарбонатних вод Свалявщини - Сваляви, Неліпина, Солочина, Поляни, Павлова, Плоского, Оленьова. У Неліпині графи Шенборни у 1800 році заснували і перші купелі.
У 60-70 роках були побудовані залізниці, що давали вихід із Закарпаття у центральні райони Угорщини, Трансільванію тощо. У 1887 році завершилося прокладання залізниці Мукачево - Свалява - Лавочне - Стрий, що з'єднала Закарпаття з Галичиною. Мінеральні води вивозились до Відня, Парижу, Будапешта, в Галичину.
Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду відносяться до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з'являються в добу правління останнього Ракоці (1676-1735), тоді з домінії вивозили разом із винами і квасну воду буркутів у бочках аж до Москви, її ставили на рівні з "єгерською" (тобто карлсбадською та марієнбадською). Про вивіз Свалявської мінеральної води є відомості в 1800 році, коли згадується Редліх Сем'єн, власник ресторану у Львові, що возив Свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як високо вартісний напій.
У 1826 році на джерелі існували і популярні серед населення купелі, однак у 1834 році його, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками.
Із середини XIX сторіччя почався розлив води у пляшки під назвою "Szolyvai" ("Свалявська") з джерела на правому березі р.Латориці під горою з сірих пісковиків на розташованому поряд заводі розливу мінеральної води. Свалявська мінеральна вода (її називали "Королевою сечогінних і розчинюючих сечові солі лікувальних вод") експортується у Відень, Париж. У 1842 році в Будапешті вона була визнана однією із кращих за своїми смаковими якостями, а в 1855 році - отримала золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі. В 1884 році висока оцінка була дана їй у Відні. З існуючих джерел відомо: якщо у 1855 році було продано 50 ящиків Свалявської води, то дещо пізніше - 55 тис. ящиків, тобто до 1 млн. пляшок.
На заводах мінеральні води з будь-якого джерела розливались у малі (1/2 л) та великі пляшки (3/4 л), а також у якісну упаковку - пляшки Бордо. В ящиках по 60 та 40 пляшок вода відправлялася від залізничної станції Свалява-Неліпино. Тут же приймалася і порожня тара.
Мінеральна вода Свалявська відзначена: Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895,1911.
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Міllеnnium), Чернівці 1886, Лугош 1911
Відновлення розливу мінеральної води під назвою "Свалява" почалося у 1946 році вже з пробурених на Свалявському родовищі свердловин мінеральних вод Свалявським заводом мінеральних вод, який у 1950 році ввійшов до Лужанського заводоуправління мінеральних вод.
Мінеральна вода реалізується в межах України і експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води Свалява
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. № 26 на правому березі р.Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського ( Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод.
Показання до використання
Мінеральна вода Свалява та всі гідрокарбонатні натрієві, так звані лужні мінеральні води, використовуються, передусе, як дигестиви - засоби для покращення травлення, особливо при підвищеній кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, відчуття тяжкості у шлунку; внаслідок евакуації нейтралізованого шлункового вмісту і олужнення порожнини 12-палої кишки, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.
У 60-70 роках були побудовані залізниці, що давали вихід із Закарпаття у центральні райони Угорщини, Трансільванію тощо. У 1887 році завершилося прокладання залізниці Мукачево - Свалява - Лавочне - Стрий, що з'єднала Закарпаття з Галичиною. Мінеральні води вивозились до Відня, Парижу, Будапешта, в Галичину.
Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду відносяться до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з'являються в добу правління останнього Ракоці (1676-1735), тоді з домінії вивозили разом із винами і квасну воду буркутів у бочках аж до Москви, її ставили на рівні з "єгерською" (тобто карлсбадською та марієнбадською). Про вивіз Свалявської мінеральної води є відомості в 1800 році, коли згадується Редліх Сем'єн, власник ресторану у Львові, що возив Свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як високо вартісний напій.
У 1826 році на джерелі існували і популярні серед населення купелі, однак у 1834 році його, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками.
Із середини XIX сторіччя почався розлив води у пляшки під назвою "Szolyvai" ("Свалявська") з джерела на правому березі р.Латориці під горою з сірих пісковиків на розташованому поряд заводі розливу мінеральної води. Свалявська мінеральна вода (її називали "Королевою сечогінних і розчинюючих сечові солі лікувальних вод") експортується у Відень, Париж. У 1842 році в Будапешті вона була визнана однією із кращих за своїми смаковими якостями, а в 1855 році - отримала золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі. В 1884 році висока оцінка була дана їй у Відні. З існуючих джерел відомо: якщо у 1855 році було продано 50 ящиків Свалявської води, то дещо пізніше - 55 тис. ящиків, тобто до 1 млн. пляшок.
На заводах мінеральні води з будь-якого джерела розливались у малі (1/2 л) та великі пляшки (3/4 л), а також у якісну упаковку - пляшки Бордо. В ящиках по 60 та 40 пляшок вода відправлялася від залізничної станції Свалява-Неліпино. Тут же приймалася і порожня тара.
Мінеральна вода Свалявська відзначена: Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895,1911.
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Міllеnnium), Чернівці 1886, Лугош 1911
Відновлення розливу мінеральної води під назвою "Свалява" почалося у 1946 році вже з пробурених на Свалявському родовищі свердловин мінеральних вод Свалявським заводом мінеральних вод, який у 1950 році ввійшов до Лужанського заводоуправління мінеральних вод.
Мінеральна вода реалізується в межах України і експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води Свалява
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. № 26 на правому березі р.Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського ( Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод.
Показання до використання
Мінеральна вода Свалява та всі гідрокарбонатні натрієві, так звані лужні мінеральні води, використовуються, передусе, як дигестиви - засоби для покращення травлення, особливо при підвищеній кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, відчуття тяжкості у шлунку; внаслідок евакуації нейтралізованого шлункового вмісту і олужнення порожнини 12-палої кишки, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.
Немає коментарів:
Дописати коментар