Туристичний рафтинг "По Тисі разом": Третій Потяг Єднання України "Труханівська січ" у Мукачево.

Мукачівці. Щойно зателефонували волонтери із Агітпотяга "ТРУХАНІВСЬКА СІЧ". Потрібна Ваша допомога... Сьогодні 1 листопада вранці на станцію Мукачево прибуває за встановленим графком Агітпотяг. Домовленність із владою про зустріч порушено по причині "У нас завтра гробки, нічим допомогти не можемо" ... Тим не менше, 200 чоловік - в основному діти із зони АТО та східних регіонів України о 9-00 будуть на вокзальній площі нашого міста. За їх сценарієм, вони зорганізують оркестрове вітання міста Мукачево. ПРОШУ скликати всіх, кому не байдужа честь нашого міста, на цю зустріч. - далі плануємо повести колону на замок Паланок. (Якщо є у когось знайомі, аби попросили керівництво замку провести екскурсію для цих дітей безкоштовно. В крайньому, зберемо із містян і оплатимо трохи згодом.) - 13:00 вони будуть біля ратуші. - відтак на набережній Латориці біля центрального моста будемо варити для них козацький куліш. Прошу, у кого є можливість, приносити якісь продукти або гостинці для дітей. Але головне - наша з вами увага до них. Масовість вітається. Запрошуємо школярів та студентів.

===============================================

Дякую за небайдужість. Прошу про максимальний репост і повідомити "з уст в уста"..Честь міста завтра у наших з вашими руках.

Із такою "блискавкою" звернувся у мережі FB та ВК Степан Жук до мукачівців в той час, коли Агітпотяг уже перетинав карпатський хребет у напрямку до Закарпаття. За графіком Всеукраїнської акції, Третій Потяг Єднання України "Труханівська січ", організованої

волонтерською групою "Труханівська січ" голови ВГО «Коло. Медіа» п. Миколи Бондаря, 1 листопада старовинне Мукачево мало б продемонструвати і свою гостинність. Ще звечора на заклик відгукнувся Юрій Кравчук, погодовшись взяти на себе організацію першої частини перебування гостей на Мукачівщині і "заповнити" її відвідуванням замку "Паланок". Протягом цього часу Школа туристичного рафтингу взялся зорганізувати гарячий обід для 170 чоловік безпосередньо на березі річки Латориці, та надати уроки управління туристичним катамараном. Разом із нами до приготування справжнього козацького кулешу долучився один із співорганізаторів акції Олександр Квітницький та великий 100 літровий казан.

Це була найвідповідальніша частина завдання, бо за приготування такої кількості порцій ми взялися вперше. Одночасно на березі Латориці збирали один із катамаранів на випадок, якщо страва не вдасться, аби була можливість евакуюватися від голодних і розгніваних молодих людей на інший беріг річки. Але, Слава Богу, та завдяки гостинності працівників замку і долученням в останній момент до екскурсії Адаменко Максима, на берег повернулася із екскурсії група молоді, цілком мирно налаштована, хоча й добряче зголодніла. Мабуть, спрацювали всі фактори разом, але довга вервиця тарілок за гарячою стравою, здавалося, не припинялася майже пів години - за першими ішли ті, що сподівалися на добавку, яка постійно "закінчувалася" на словах головного "кока" школи рафтингу - Степана. В результаті у вимушеній евакуації потреба відпала, а приготовлений катамаран було використано за його призначенням. Один за одним за весло із правом називатися справжнім рафтером, бралися нові і нові учасники Третього Потягу Єднання України.

Не обійшлося і без традиційного "купання" у воді одного із свіжоспечених рафтерів. Цього разу це зробив хлопчина несподівано для всіх і, мабуть, добровільно. Все закінчилося веселою підтримкою купальщика численних спостерігачів за запливами на березі.

Вечірні сутінки натякнули всім про те, що "пора і честь знати". Велика частина молоді відгкнулася на пропозицію о. Сергія Потюка та капелана групи, о. Івана Грицюка відслужити молебень у сквері "Небесної сотні". Адже за традиціями в цей день у Закарпаття зїжджаються всі для того, аби відвідати могили своїх рідних та близьких. Саме тому, із поваги до традицій краю, цей день з ініціативи гостей був без музики, оркестру та концертної програми, якою зазвичай, віддячувалися учсники двохтижневої акції єднання гостинним громадам міст Західної України.

відкрити повний фотоальбом події у новому вікні

Здається, все вдалося. Потяг із втомленими пасажирами, сповненими новими враженнями, покинули станцію Мукачево. Дуже сподіваюся, що враження позитивні і майже ніхто із них не помітив прикрого ляпсуса відповідальних осіб із відділу освіти, які, як виявилося, "забули" вчасно передати депешу про прибуття потяга іншим людям мерії, відповідальним за туризм.
Принаймні так "виправдовувалися" наші чиновники, аби ім'я мера А. Балоги не стало поруч із іменем тернопільського чиновника, що уже прославився на всю Україну...
А ми залишилися із думками, що УКРАЇНА ЄДИНА і РАЗОМ МИ СИЛА!